Географічна карта - Реутов (Reutov)

Ре́утов (Реутов) — місто (з 1940) обласного підпорядкування Московської області, наукоград Російської Федерації. Є єдиним населеним пунктом в однойменному міському окрузі.

Населення на 1 січня 2012 — 88,4 тисячі осіб (2000 — 71,4 тисячі; 1975 — 57 000; 1939 — 15 000; 1918 — 3,3 тисячі.)

Залізнична станція Реутово на лінії Москва — Нижній Новгород, станція Стройка на відгалуженні на Балашиху.

Існує кілька легенд і версій походження назви «Реутово». Одна з них пов'язана з Володимирським трактом, де нібито зупинялися проводжаючі засланців і «ревіли», відправляючи їх в Сибір. Інша пов'язана з річкою Реут, що знаходиться в Молдові. Нібито з цих місць приїхали і проживали тут торговці-молдавани. Третя спирається на чутки про велику кількість ведмедів-«ревунів», що мешкали в тутешніх місцях.

Найбільш ймовірна і прийнята містом за офіційну версію, є версія, що колись тут проходила сигнальна лінія, що входить в систему оборони Москви, яка складалася з сторожових веж з дзвонами (Реутов), що передають сигнал про наближення ворога до Москви.

Одна з таких веж знаходилася в районі перетину нинішніх вулиць Леніна, Перемоги та Гагаріна, на найвищій точці даній місцевості — 166 метрів над рівнем моря. На цій вежі висів дзвін-Реут (старослов'янська назва дзвона). Це стверджує і В. І. Даль, у якого в Словнику читаємо: давньобіблійний вислів: «вечеръ и утро благовѣстъ въ реутъ». Тобто вранці і ввечері, запрошуючи парафіян на службу, в церквах били в «Реут», тобто в дзвін.

При сторожовій вежі був приставлений дяк (державний службовець), що відповідав за службу дозорних. Від дзвона дяк отримав прізвисько — «Реут», а хутір — назву Реутово. Однак за нез'ясованими причинами багато жителів наголошують другий склад.

На згадку про цю вежу на площі, утвореній перетином цих вулиць, встановлено пам'ятник-дзвін. Такий же дзвін зображений на гербі міста.